«Досить, досить слова до слів складати»

Досить, досить слова до слів складати,

Під формою блискучою, гладкою,

Мов хробака під гарною лускою,

Пекучий біль і сльози укривати!

Лікар іде! Не час тепер ховати

Поганих струпів. Смілою рукою

Розкрить їх треба, мимо встиду й болю

Всю гниль нещадно з тіла виривати.

Час показать, що людськість мужем стала,

Дитинячих іграшок відреклась,

Своє важке призначення пізнала;

Що снігова метіль вже унялась,

Безцільних поривів пора пропала,

Розумних діл пора розпочалась.

1881