“довший час”

By Калинець Ігор

довший час

я не показувався їй на вічі

захований за віями

як за густим частоколом

всі десять її пісеньок

навчився не мавши слуху

коли вона тулила крило

до грудей

я хотів бути крилом

одного вечора

навіть зазирнув у шпарку

як вона роздягалася