Драма

Не любиш ти мене -

Могла би я так сказати.

Але знаю, що неправда це.

Просто в якийсь момент

Все обплуталось мовчанням.

Обірваний зв'язок...

Так страшно...знаходитись поряд,

Розмовляти, вітатись при зустрічі,

Лягати спати в одне ліжко,

Твій зустрічати погляд...

Ці важкі думки думки у повітрі тяжіють на нами.

- Про що ти думаєш?

- А ти? - Не знаю...

Таке ненависне, але зручне слово!

Шукаючи вихід із цього тунелю,

Я знову і знову втрачаю і віднаходжу себе.

Поки тебе немає, я тримаюсь...

З усіх сил тримаюсь.

Або ж просто не помічаю, як тебе чекаю.

І ти приходиш, сідаєш і питаєш:

- Як справи? - А я розсипаюсь...

Просто на очах розсипаюсь...

Твої очі повні надії, що стало краще -

Я бачу як вони угасають...

Бачу, як ти шукаєш контакт, як

Схиляєшся до мене, як обіймаєш...