Друг

Хоч ми з тобою дуже різні люди,

І кожен стежкою життя окремою біжить,

Але я вірю, так назавжди буде,

Цій дружбі сильній суджено назавжди жить.

Бувають дні, коли в душі тривога,

І зрозуміти  біль сердечний,

В стані ти лишень,

В ці миті-ти найкращий лік, і безперечно,

Розбити здатний смутку камяну мішень.

Слова твої для мене не пусте звучання,

В них завжди мудрий і глибокий сенс,

Вони, буває, у важкі хвилини,

Як крила, зможуть підійняти до небес..