Дуб

Обумовлений чимось дивним,

Дім як дім-нікого чужого,

Може тільки торішній жолудь

За дверима глядач пасивний

Дуба, з котрим волів не знатись

За піввіку сезонів літніх -

Не сусід він, і не супутник,

І не спільник душі у злиднях.

Цар дерев ,що давно без трону,

Де у кроні хмарин отари,

Мізерабль по смертній комі

З ким чекати кінця на пару...

p/s

https://www.youtube.com/watch?v=x-xt0E2UTW4