Дума про Британку

Юрію Яновському

На срібнім ковилі, на сизім полині,

На півдні України при лимані,

В гнідих степах на степовім коні

Та гнівна воля стала у Британі.

І вільно зацвіло її крило

При білій хаті в жовтих таракуцах,

І вільно зацвіло її чоло

На солонцях і випечених кручах.

Та вже чорний день на ту волю йде,

На ту воленьку карооку,

Чорний час іде, їй сльозу веде

І пожарисько чорнобоке.

Іде чорний сум, а за ний суми,

Ще й одна журба плететься

Та з-понад Дніпра, та з-понад Сули,

Та з-понад води, що й не зветься…

На срібнім ковилі, на сизім полині

Оружною землею і водою

Та одинока воля в Британі

Ставала одиноко до двобою.

Не плакала душа її в степах,

І голос її зрубаний не танув…

І котиться сльоза на світлий волі прах

На півдні України над лиманом.

1969