Думка про далеку Україну

*Вірш написаний закордоном, де через війну, я був змушений перебувати*

Я хочу помовчати і побуть,

В душі один з далекою любов'ю.

Усе устигло швидко промайнуть,

Тепер земля моя вмивається лиш кров'ю.

Лишіть мене, я хочу пригадать,

Той захід сонця, сонця у зеніті.

Я хочу лиш хоча би ізгадать,

Й думки мої, щоб сходили, як квіти.

Я подумки вдихаю запах трав, 

І вітра в полі піснеспіви.

Там, де удома я спокійно спав,

Й краї мої від бід би захистили.

Що за магічна сила вкладена у вас?

Чого до вас я тягнусь, мов до сонця квіти?

Усе моє там, душі вогник, що не згас.

Він буде завше в серці моїм тліти.

Верніть мене туди, хай біди оминуть.

Й враги країни мої, вмиються хай кров'ю!

Я хочу помовчати і побуть,

В душі один, з далекою любов'ю...