Думка

тарую час , відведений для бою

відважую печаль і сльози каяття

я не люблю . Та полюбить готова

твою журбу в захмарених очах

я йду у тінь , молюся до нестями

своєму ідолу Перуну й Лані - Див

прошу - нехай барвінком заквітчає

нам доля шлях до істинних країв

де щастя дощ раптово нас зустріне

посеред поля диких першотрав

де сонце час завбачливо зупинить

для двох , що загубились серед мальв

нехай лиш мить триватиме блаженство

мені однаково , аби з тобою йти

у нових днів нескорене шаленство

у нових зустрічей примарені світи...

2007 рік