ДУМКИ, БЛАГАННЯ, БІЛЬ І СЛЬЗИ

ДУМКИ, БЛАГАННЯ, БІЛЬ І СЛЬОЗИ

Сиджу вечорами, та й думку дума́ю,

Коли ж ПЕРЕМОГА? Коли?.. Я не знаю…

Коли вже потвори з Вкраїни піду́ть

І місце з бетоном для себе знайдуть?

А думка злітає, снує́ться, кружляє,

Надію на МИР в Україні плекає,

Щоб ворог вступився з святої землі́,

Щоб щезла наза́вжди орда-москалі.

Я дякую, Боже, що маю домівку,

І можу на ліжку тулити голівку,

Та ворог домівки руйнує щодня…

Хай щезня з святої землиці русня!

Шматується серце від то́го, що бачу,

І рана ятри́ться, і часто я плачу,

Та й ру́ки складаю до Бога в мольбі…

Роками вкраїнці у смутку й журбі.

Щоденно потвора наш нарід вбиває,

І кров, як водиця, на землю стікає,

Кінця цьо́му пеклу і близько нема…

За що ж вони, Боже, так з нами всіма?

Сную́ться думки́, наче та павутина,

Болить мене тяжко мій нарід й Вкраїна,

Болить мене, Боже, й нестерпно пече,

Підстав же, Всевишній, нам сво́є плече.

Та й зглянься, Всевишній Владико, над нами,

Закрий нас благаю, свої́ми щитами –

Нам хочеться жити, не хочем вмирать.

Якими словами про це ще благать?

26.03.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024

ID: 1009529