Душа-лебідка

Лілея горда у короні білій,

Її садила мама так давно,

Але цвіте і досі вона влітку.

Голубить вітер ніжно пелюстки,

Розповідає казку цій красуні.

Милуюся я нею залюбки,

Як тільки гляну - і немає суму.

Відразу радість серце огорта,

І вже здається - я, немов та квітка.

Хоча уже беруть своє літа,

Душа ж моя, як молода лебідка.

2016 р.