Душа моя! Відкрийся і скажи

Душа моя! Відкрийся і скажи:

чому всі карти сплутались в колоді?

Кудись поділись всі мої тузи…

А злодій час гуляє на свободі,

безжально забираючи роки.

Де взяти стільки мудрості і сил?

Черпнути з неба те велике вміння:

прожити так, щоб не обпікши крил,

впізнати порятунок і спасіння

для тонучих у морі сліз, вітрил.

Чи правда та на світі ще живе:

втрачаючи, завждИ знаходиш більше?

Якщо я щось знайшла – то лиш себе

у передзвоні стоголосих вІршів,

які так ревно серце береже.

Якщо слова – всього лишень вода,

то на шляху вона каміння рушить.

Якщо поміж рядків ти ще жива

й зігріти можеш хоч одну ще душу –

то я живу в цім світі не дарма…

То зберегти тебе я просто мушу…