Душа над прірвою літала

Душа над прірвою літала,

Все щастя мріяла знайти,

Допоки втомлена не впала

Кленучи небо і хрести.

Знесилена лежить розбита

Під золотом святих хрестів,

Розчаруванням оповита

На здобич пекла і чортів.

А була чиста і безгрішна

Та мрія звабила її,

Тепер скорботна безутішна

Польоти згадує свої.

Душа не знала що немає

Насправді щастя у житті,

Літати мрія підіймає

На їй досяжній висоті.

Складається із цих польотів

Те щастя що душі дано,

Все інше мрія ідіотів

Яких спокушує воно.

Душа знекрилена нещасна

Польотом марить уві снах,

А мрія згубна і злощасна

Сміється з неї на хрестах ...

13.03.2021