Душа

В моїх очах лиш погляд одинокий

Любов загублена в тінях

І крик душі такий глибокий

І серце моє в ранах і рубцях

Це серце зранене тобою

На нім рубці від болю і жалю

Це серце зраджене тобою

Ігнором твоїм, Его і самозакоханістю

Це серце наче в ланцюгах

Закрите болем в пустоті

Так ніби вимкнули той звук

Не чути б'ється воно ще чи ні...

Але іскра майнула в серці

І вогник ледь проглядний є

Той вогник -то любов моя безмежна

Моя любов, а не твоя...

І десь в куточку у душі промінчик світить

Згадала я що світло це душа моя

Вона широка й неосяжна

Вона як Ангел у пітьмі

Той Ангел притягнув тебе

Щоб ти зцілився, полюбив

Щоб ти навчився своє серце відкривати

Щоб не боявся душу показати...

Але ти інший шлях обрав

Ти вкрав любов і заховав..

Ти сам страждаєш і ховаєш далі

А міг би щастя мати, і з любов'ю в серці жити

Ти маєш шанс,

Один лиш шанс на все життя

Дозволити своїй душі співати

Й не піти у небуття

Я знаю вмієш ти любити

Бо знаю не одне тебе життя

Душа моя твою впізнала

Бо лиш з тобою заспівала

Не дай згубитись нам в тінях

Дозволь любові засвітити очі наші щастям

Ти можеш рани і рубці на серці всі прибрати

Лише душі дозволь із серцем щиро покохати