Душа

Душа болить, і плаче за козаком,

Серце стискає тягар незаслужений.

Та я встану, зітру сльози з щік,

І вітер вільний понесе мій крик.

Хай чужі руки не тримають мене,

Хай чужі слова не тиснуть душу.

Моя дорога — моя, і ніхто не стане

На шляху моїм до сонця й правди.