Душевно хворі...

Лікарня, там відділення, психіатричне,

Ох, воно зовсім там, несимпатичне,

По коридорчиках блукають,

На рідних, матінку свою, чекають...

Страшні хвороби, заганяють в кут,

Життя побило, а там ще дожмуть,

Там нелікарня, а там калабаня, муть...

- Душевно хворий, що ж з тобою сталося?

Щось може у житті, просто несклалося!?

Від кого так тобі, припало,

Вони вважають, що іще замало!???

Дістало, ох, як все дістало,

Я покажу вам всім, де забагато, де замало...

Ви будете поструночці ходити,

По доброму, знедолених, лічити...

Присвячується псих.лікарням, де з людей роблять ще більше овоча аніж він був до того, як туди потрапив...

Незнаю, що треба зробити, щоб там посправді лікували, а невідносилися, як до собак та навіть гірше(((

Головний лікар, багато чого залежить саме від нього, від директора лікарні!

Потрібно боротися, відстоювати свої права, правильну точку зору!...

Чомусь в інших країнах лікують правильно, ставлення зовсім інше...

Чому в нас на Україні така біднота???

Як далі жити і що робити!?