Два бабуїна

Мені іноді здається,

що я потрапила в якийсь серіал,

де люди не можуть вирішити,

хто там кому що.

Дві сторони, купа емоцій,

я — посередині…

і все це через людину,

яка навіть не варта такого шуму.

Смішно тепер згадувати —

як все це виглядало зі сторони.

Тоді було напружено,

а зараз — як якийсь абсурдний театр.

Два “бабуїни”,

як ти кажеш 😄,

і маленький хаос

через чийсь вибір.

А я стою і думаю:

“і навіщо мені це було?”

Добре, що це вже не моє життя.

І добре, що я це нарешті бачу.