ДВАДЦЯТЬ ДВАДЦЯТЬ ДВА

Цей лютий буду завжди пам'ятати,

Де двадцять двадцять два в календарі,

Ракети, що летіли "цілувати",

І бомби на будинках і в дворі.

Лютневий ранок в вибухах скупався,

Для всіх настав від вибухів гучних,

Ординець у любові так зізнався,

Ми не чекали бід таких і лих.

ПРИСПІВ

Той двадцять двадцять два все будем пам'ятати,

Бо в двадцять двадцять два скрізь точаться бої,

Піднявся нарід наш, щоб неньку захищати,

Від клятої орди, що йде в наші краї.

Той двадцять двадцять два ніколи не забудем,

Із пам'яті ніколи рік цей не зітрем,

Бо плач, і крик, і стогін роздається всюди,

Трагедію в серцях назавжди пронесем.

Прийшла весна, та скупана у крові,

У небі нашім вражі літаки,

Освідчення таке до нас в любові

Від орківської вражої руки.

На рідну неньку нелюд наступає,

Її шматує із усіх боків,

Безжально кат жінок й дітей вбиває,

Скрізь чуєм плач, хоч мав лунати спів.

ПРИСПІВ

Весна не цвітом цьогоріч зустріла,

Руїни замість нього навкруги,

Вкраїна-ненька ледве не зомліла,

Бо нищать рідну кляті вороги.

Та з нами Бог й за нами перемога,

За нами правда на землі святій,

Всі нечесть проганяєм від порога,

Пануєм гордо на землі своїй.

ПРИСПІВ

08.03.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022