Дві відмінності

Ти бив, сміявся, розгойдував гойдалку болю,

Показував пальцем, гуляв на очах.

Ти шукав фінанси, обходячи долю,

Забувши про серце, що тліло в очах.

Тобі батьки – тепле місце, захист від війни,

Тобі найбагатшу, щоб не робив погоди.

Ти в Armani, я в Temu, різні в нас вогні,

Ти в Дубаї, я в Греції, різна наша природа.

Ти юрист із ціллю, я дизайнер-мрійник,

Ти гонишся за брендом, я за внутрішнім змістом.

Русяве волосся... Когось ти нагадуєш, мій цинік,

Але це вже неважливо, як листя осіннім свистом.

Так, ми різні. В цьому наша правда гірка:

Ти тратиш на **круту машину**, на черговий шик,

**А я витрачаю на хіміотерапію** – ось рука

Того, хто не знав справжніх меж і що таке лік.

Ти мрієш про літак, щоб піднятися вище,

А я лиш про навички в чарівному Хогвартсі.

Твій парфум це Axe, мій — Zara, що тихіше,

Та ми на одній планеті, хоч ти і немов з Луни.

Ти не бачив мене. "Не в твоєму смаку",

Не знаючи роду, сім'ї, чи ціни мого часу.

Але знаєш, чим ми схожі у цьому страху?

Я сплю з Султаном, а **ти й досі спиш – один**, наче в полоні.

Ти живеш у бренді, я живу у відчутті.

Я вчу англійську, читаю, п'ю молоко з Hello Kitty.

І хоч між нами прірва, а у щоденнику — биття,

Моя любов до тебе **безмежна**. Це факт, не забуття.

Я малюю тебе на папері: красивий, обіймаю, цілую.

Бо кожен із нас — частинка світла, з темрявою у душі.

І я вірю, що ти знайдеш тепло, і не зіпсуєш

Життя своє брехнею. Зрозумієш: **цінувати треба межі.**

***