Дякую за ту останню ніч,

Дякую за ту останню ніч,

за ті повні келихи прозорі.

За незбагненну в світі цьому річ,

за почуття, що не підвладні мові.

Ми наче в морі, десь далеко там,

де не чіпають наші нерви люди.

На тихім острові, де місце тільки нам.

І більш нікого, нікого там не буде.

Дякую за той чарівний час.

За ті палкі й в одночас ніжні очі.

Коли всі зорі наче лиш для нас.

Та нажаль, не бескінечні ночі.

І завтра знову вкрАде в день життя.

Будуть тріпати нерви чужі люди.

Та кожну мить моє серцебиття

З тобою, милий, поруч тільки буде.