Дзеркало

Обсохлі губи і поросла щетина,

немите тіло біга голяка,

судоми зводять наболілу спину

і груди розрива від косяка.

Впирається весь зір в одну лиш точку

бажання змін відсутнє загалом,

чи пива хочу я, чи сочку,

усе життя як битва з вітряком.

Мені нічого не потрібно

і ніби не моя душа,

переді мною зігнуті коліна,

запухлі очі і вже німа рука.

Я мов мертвець лежу так непорушно,

немов поверх мене повіяв легкий вітерець,

в кімнаті як у бані душно

і як у морзі у кімнаті мрець.