Джерело

Я до тебе давно вже любов'ю хворію,

Як тебе розлюбити - не знаю й не вмію,

Як тебе я не бачу - здається, живу,

А як бачу - здається, від щастя помру.

І одне я лиш - знаю: в серці б'є джерело,

Що Любов'ю зоветься, що Богом дано,

Що велика це сила - вона гріє й п'янить,

Вона водить Світила й примушує жить.

Я - щаслива! І хочу сказати це всім!

Я - щаслива! І щастя моє - саме в нім!

Я - щаслива! І цей благодатний вогонь

Я з любов'ю кладу і до ваших долонь.

Запаліть його в душах і в чистих серцях,

Його присмак залиште й на ваших устах.

Бо безцінний це скарб. Ви його бережіть,

І з Надією й Вірою завжди живіть.

***