Егей музики!

Егей музики!

віє знов колючий вітер мандрів

готичні простори небес

із обріїв здмухнувши

та й кинувши в безодню

нестворених мелодій

які вагою небуття

розплескані до звуків

Егей музики!

нас настав світила колоталом

в нового ранку мідний дзвін

несамовито бити

й прочан вагантів

кобзарів

до корабля скликати

що бовваніє мов орган

у центрі космодрому

Егей музики!

зараз ми зіграємо на ньому

вогненну фугу двигунів

планетні нотні знаки

на лініях стрімких орбіт

занотувавши потім

Егей музики!

летімо як невмируще світло

у неозвученій імлі

акордів зорепадом

і віхором галактики

заплетений в спіралі

волає всесвіт нам услід

з глибин людського мозку

Ну а коли стомившись ми

смички та зорельоти

зануримо

у потойбічну ніч

то вже лунатимуть пісні

іншопланетних бардів.