[Емоційна] стужа/Холод

Віншує ґречно емоційна стужа,

Скрегоче серця паморозь безлика

До літа ти і строга, і байдужа,

Й весна надіями наївно дика.

Замерзлі мрії в льодяни́х обіймах,

Слова, мов вата, тануть на вустах.

А серце — в кризі, у зимових римах,

Де холод править в згаслих відчуттях.

Зима в душі клекоче хуртовинно,

Блукають сни у білому полоні

Та іній безпритульний, безупинно

Лягає привидом в сухі долоні.

Крижа́ний вітер в вирі непокори

Зриває голос із крихких думок.

І тиша мерзне в тінях сірих шторів

Як вицвілий, осипаний бузок.