Епілог

Я не залишуся, якщо ми розійдемо

Так, я покину

Так правильно

Так треба

Я не терзатиму твої, і так хиткі вже нерви

І спогади я зіпсувати не візьмусь

Не заплямую їх, вже краще зовсім стерти

Приставити курок до голови

І подумки себе в останню мить спитати

«Чому це я? Чому переживаю?»

Але коли ж я поряд, не відрікай мого кохання

Не дай погаснути йому, не залишай у тьмі

Цей холод темряви.. він б‘є немов сокира

Наточений, знівечиний приблуд

Я хочу лиш добра від тебе, сонце

Лиш голос твій почути серед товп

Мені потрібна лиш твоя любов, мелеча

І більшого просити - не моє