ЕПОХА ДИЯВОЛЯ

Невже це час диявола прийшов?

Невже диявол хоче панувати?

Невже упир із розуму зійшов

І мусить ненька у вогні палати?

Диявола епоха? Та невже?

Чому́ її нам випало пізнати?

Чому́ орда сягнула на чуже

І кров свою́ ми мусим проливати.

Чому́ диявол має міць таку

І са́ме де захована ця сила?

А цих потвор, як у морях піску…

Яка ж бо мати всіх їх породила?

Радіє ідол, гине неньки люд,

І плач, і стогін, й скрегіт скрізь зубами,

Коли вже буде Божий для них суд

Й покотить вітер ниви із хліба́ми?

Чому́ цей демон зажадав смертей

І пе́кло влаштував в нашій державі?

В котел з вогнем засунув і дітей,

Усюди рі́ки потекли кроваві.

Смола кипить в диявольськім котлі,

Живцем потвора нас туди скидає,

А інші опинились на «нулі»,

І зрадник все дияволу «зливає».

Диявольська епоха у цей час…

За що? Чому́? Чому́ це з нами сталось?

Вже й вогник віри в багатьох загас,

Бо полотно у пекло нам зіткалось.

На милість ми чекаємо усі,

Щоб щезла ця диявольська епоха,

Бо всі тепер живемо у страсі

Й надії покладаємо на Бога.

25.08.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 957677