Етюд ремонту

пізнє літо пишне мов латина

крейдяний пейзаж на золотому

і безнога лялька климентина

доживає на уламках дому

житла мов лункі концертні зали

ходять малярі в чудних беретах

у довічний вирій проячали

лебеді на вицвілих веретах

слоники і котики і кахлі

жужмом полягли на полі втечі

галактичний пил у горлі печі

а вазонки висотані й чахлі

фарба чим біліша тим густіша

стелю білять

штука філіґранна

і така стоїть у домі тиша

ніби схлип розбитого органа