Експресовітер

З експресовітром я товаришую.

Він вільний і зі мною бачиться завжди.

Слова безсловесні — заклику — чую,

Вони проймають, щоб мою душу взнав ти.

А ще краще в обіймах тихої пітьми.

Тоді бринять лише найдальші струни.

За поворотом зникають відьми.

Буруни.

5. I. 1914. Київ, Батиєва гора