Фантазоцирк

Я околений жмутом моїх відчувань.

Але я їй скажу, що вони всі — довкола неї.

Захід над бухтою. Які засліплюючі киреї —

Глянь!

Електрика довкола сопки — вдалині,

в тумані — фантазоцирк.

Ще торік ця аналоґія нас смішила.

На стіл забравсь прекомічний —

моя панна впустила —

Цуцик.

Хутко Велике свято. Що тепер робиться дома?

Я жду не діждусь, як оздобить спини травиця.

Чому ж, чому розбиває і зм’якшує крицю

Втома?

22. III. 1917. Владивосток