Фантом

Зіграй на струнах мого серця

Оту мелодію "люблю",

Бо лиш коли чую воно б'ється

Й тримає іскорку вогню.

Відай опалі всі ті сльози

Я їх з'єднаю у водопад.

І ні на що вони не схожі

Та покохати — краща із порад.

Як захочеш вогників отих,

Що майоріють на нічному небі

То ще більш дістану чарівних

Ніж ті, які палають коло тебе.

Змалюю я тобі весну,

Щоб щодня картина оживала.

Та твою красу я не опишу

Для цього фарб завжди замало.