Фантом (231)

Ти фантом у моєму житті,

ніби мила ядерна бомба.

Не сховатись мені в укритті,

ані висунуть з ями лоба.

Надто часто траплятися стала,

на моєму слизькому шляху.

І мій спокій сердечний забрала,

хоч ховайся бери на даху.

Тепер знаю, хто із нас сталкер,

чи маньяк, та не бачу різницю.

Але я молодий Пітер Паркер,

а ти Ґвен, що тримає рушницю.

Це знайомство цілком випадкове,

якщо ні - то уклав би парі.

Що вагон - місце це загадкове,

і емоції в нас - хабарі.