"Фантомно болить корінню..."

Фантомно болить корінню, в землі зосталому,

і точать ножі кроти під твердим фундаментом.

Сніги штурмували дім і вертались талими,

бо теплиться щось всередині навіть каменю.

По фресках повзе павук під косою стелею,

щоб десь в бороді святого собі повіситись.

Долоні болять долоням, немов прострелені,

долоням, які відтулені в розпал місяця,

долоням, які відтулені в розпал місива,

долоням, чия печаль ще лежить на камені,

долоням, чия печать присягне воістину

на кожному з крил троянди, іще незайманих,

які вже фехтують з тишею, розколисані,

де вітер на перехрестях міняє наміри,

де ми випадкові, ніби латинські вислови,

надряпані у СІЗО в одиночній камері.

06-07.06.20