Фарби у веселки поцупила осінь

Фарби у веселки

поцупила осінь.

З ними подалася

у зелений гай.

Фарбувала листя

і трави волосся.

Так хазяйнувала

ген за виднокрай.

Вішала рубіни

на кущі калини.

Кому приглянулись,

хочеш – забирай.

Золотила чуба

старезного дуба.

Він не опирався,

вирішив: «Нехай».

Клени у багрянці,

берест помаранчевий

із вітром у танці –

хто до цього звик?

Під кущем у гаї

мовчки споглядає

осені таланти

товстий боровик.

21.10.2023