Фея

Шепіт дощу надвечір,

Теплим горить ліхтар,

Сніг починає втечу,

Сон виринає з хмар.

Сон, у якому вітер

Виром здіймає сніг

І чарівна, тендітна

Фея малює сміх.

Фея весела, спритна,

Погляд яскравий, палкий

Ніч обійняла світлом

Ніжне відлуння руки.

Серце злітає в небо,

Тіло безкрає, легке,

Феє, - зажди, не треба!...

Сон забирається геть.

Але, прокинувшись вранці

Все пам`ятаю у сні,

Казку писатимуть пальці

Про відчуття чарівні!

Грудень 2009