Фонтан

Фонтан — чи пам’ятаєш ти фонтан,

що розсипав п’янкий дурман

і шуму океан?

Цей день — чи пам’ятаєш ти цей день:

душа дзвеніла від пісень —

це був прекрасний день!

Так, наче промінь заблис,

у тьмі самоти блиснула ти,

так, як ряхтить падолист —

щоб у красі відійти…

Фонтан, чи пам’ятаєш ти фонтан,

що розсипав п’янкий дурман

і шуму океан?

Здається, що був лиш сон це —

це наше rendez-vous:

та в очах промінням грало сонце,

ти була тут справді, на яву.

Іду щодня до фонтана,

слухаю, як шумить:

в цьому шумі туга моя п’яна —

ах, з’явися з’яво, хоч на мить!

1972