Фонтан

Зворушений вітром травневого ранку коли,

Ще холодним руйнує розлоги фонтану. Місто

Під бляклими хмарами в тінях його руки,

Торкається клавіш старого, як світ фортепіано.

Початок століття. Початок того, що й колись,

Скуйовджені вітром дати, тривоги, мрії.

І схід, що над обрій з'являється у вогні,

Здається, що полум'я, небом, своє розвіє.

І що вже фонтан. Гносієна з вікна. Трепет.

Холодне повітря, сьогодні, як битий піксель,

На лінії часу, здається не стало тебе,

На лінії часу - числа, числа, числа.

23.05.2021