Гарне личко

Чи я герой, чи я геройка?

Як тепер треба казать?

Хіба важливо, коли ця трійка

глядить на тебе як на бл**ь.

Їм байдуже, що в тебе вдома

Діти малі, які хочуть додому

А ти ще дужче плачеш щоночі.

Бач, а личко гарне не завжди то добре

Ось новий день. І ще справ купа.

Вимила личко і фарбу нанесла.

Побігла по справах - а ввечері впала

А вони по-старому: "Ой, знов ця краля".

Не знаєте ви, що в моєму місті

були кращії люди, гарні і вірні

Широкі поспекти, художники й мрії...

Майбутнє було... любов і надія...

До моря спускатись аж цілу годину!

А зараз віддала хоча б 1 хвильку

побути близенько, в далечінь глядіти

і хвилям морським безмежно радіти...

Це нове місто теж добре й привітне

Тут можна любити, тут можна кохатись...

Крок за кроком серце моє квітне

І повітря я більш сміливо торкаюсь...

Я вірш прочитаю не тим лихословам,

а не байдужим до мене і мого слова.

Хай пісня моя лине барвисто.

А личко і серце загра, як намисто.