Гаряча дорога

Розторочивсь поділ сорочки,

бо пльондравсь довго по росі:

на литках споришу листочки,

під п’ятами гаряча сіль.

Тепло твоє земля вбирала,

за пазуху ти землю клав,

і крізь сорочку проростали

пір’їни бліднуватих трав.

В тобі ставало більш земного,

в землі дедалі більш твого.

Була гарячою дорога —

пекла підошви, як вогонь.

***