Гарячим дітям арок і мостів,

Гарячим дітям арок і мостів,

Як я хотіла б, юно безсоромним

І жадібно закоханій собі

Пишу тепер по те кохання ззовні.

Я неодноразово прокляла

Нестерпно зайву дібрану білизну, 

Лише за те, що нагло відділя,

Мене від нього. Недостаньо близько!

Я знаю й зараз згадую на смак,

Які вони, кохані мною губи.

В ті миті, коли "ні" вбачає "так! ",

Я хочу, а як хочу, тоді буду.

І все таки, зрадлива очевидність,

Чоловікам бажання не сховати.

Безпосередня деяка невинність

Є в тому, щоб подібне відчувати.

І чути ці звульгарнені слова,

Мені болить, а він чомусь їх любить.

У хвилях п’яних винного тепла,

Себе  він тішить, мене - погубить.