Гаї шумлять

By Павло Тичина

Гаї шумлять —

я слухаю.

Хмарки біжать —

милуюся.

Милуюся-дивуюся,

чого душі моїй

так весело.

Гей, дзвін гуде —

іздалеку.

Думки пряде —

над нивами.

Над нивами-приливами,

купаючи мене,

мов ластівку.

Я йду, іду —

зворушений.

Когось все жду —

співаючи.

Співаючи-кохаючи

під тихий шепіт трав

голублячий.

Щось мріє гай —

над річкою.

Ген неба край —

як золото.

Мов золото-поколото,

горить-тремтить ріка,

як музика.

1913