Геніальна поезійка

Я сьогодні чергував удень

і проминув лілові хмари

Що після грому

І замість того щоб привітать прекрасне

в той мент море

Я будував храми.

У вікно я бачив золоті плями і срібні блиски

Що впали в бухту

Пастель олія акварель в моїй душі скипли

А захід тухнув

Дощ пройшов

якось несміливо зникли незадоволені хмари

Танучим громом.

Ах як було тоді, що було тоді над морем

В тій панорамі?

11. VI. 1916. Владивосток