Геноцид

Одна ракета – і нема під’їзду.

Загинуло чотирнадцять людей.

У школі поруч вікон не лишилось,

а ще поранені... І не знайти дверей,

які зупинять світу божевілля,

і не знайти замків закрити зло...

І іноді так важко від безсилля.

Скоріше б вже це лихо відійшло

в історію. Лиш згадками лишилось

в підручниках, в архівах, у судах.

Ніколи щоб таке не повторилось.

Хай мирним буде українців шлях.

12.07.2024 р.