Гість у твоїх снах

Ти сказала, що я гість твоїх снів,

Не можеш з голови викинути мене.

Та в реальності — лише стільки слів,

І тиша твоя вже звучить, як прощання.

Я б ішов, якби був для тебе чужим,

Та ти ж шепотіла: "ти — частина мого".

То чому між нами тепер дим?

І чому я торкаюсь — а в тобі так холодно?

Але всі твої фрази — солодка брехня,

Бо кохаєш ти іншого, не мене.

Твої сни — це гра, не моя весна,

А спроба втекти від себе, даремне.