Глибина

Палило пекуче сонце, сліпило очі,

Нестерпно відчувати задуху цю,

Тож ми з коханою вирушили в місце,

Де віє прохолодою та свіжістю.

Це було озеро. Велике та глибоке,

Ми побоялися плавати у ньому,

Сіли на узбережжі. Розклали щось смачненьке, 

Разом перебороли ту огидну втому.

Вона мені сміялася, а я була для неї,

Важко налюбувалася, але краси цієї

Все ж недостатньо... 

Бо моє кохання –

Не тільки візуал,

Моє кохання – не просто ідеал,

Хоч все прекрасно в ній

Та глибина.. не озера, душі й очей

 її

З розуму звела.