Гноми після Брюсселя — повернення додому

Летимо з Брюсселя назад у Кишинів,

Я — при ділі, гноми — в пилюці снів.

Один хропе, як трактор в полі,

Другий у duty free шукає долі.

Кажу: «Гей, хлопці, тихіше трохи,

Бо стюардеса вже дивиться зо страхом!»

А вони: «Ми ж тепер — європейські,

Маємо право на святу відпустку!» 😂

Третій розлив вино на французький костюм,

Каже: «То для аромату, не сум!»

П’ятий читає декларацію прав гнома,

І кричить: «Любочко, ти — наша корона!»

Я сміюся: «Та ви, дурники,

У Брюсселі лишили документи й квитки!»

А шостий спокійно, з мікрофоном у руці:

«Ми тепер — міжнародні, хай нас шукають у пресі!»

Приземлились. Митниця — стоїть у шоці.

Бо гноми несуть валізу з квасом і німецькі шкарпетки.

Один каже: «То гуманітарка від друга!»

Другий: «А це подарунок від самої Брюгге!» 😂

А я стою, блакитна, горда,

Дипломатка і трохи з міражу.

Кажу: «Молдова, зустрічай своїх героїв —

Європу ми з гномами пережили!» 🇲🇩✨

І як хтось питає: «Любочко, хто ти?»

Я кажу, не кліпаючи, з блиском у вусі:

«Я — проєвропейська трансильванська скотиняка,

А ці бородані — мої радники по совісті!» 😂