ГОЛОС СЕРЦЯ

ГОЛОС СЕРЦЯ

На рідну землю нелюди ступили,

Зламати волю в серці захотіли,

Та не здолати правди, що в молитві,

Вона росте, як колос у блакиті.

Горить свіча у кожному віконці,

І кожна мати, як частина сонця,

І кожен крок, як клятва та незламна,

Ми – УКРАЇНА, ненька нездоланна.

І молить мама тихо, як світанок,

Щоб син вернувсь, щоб це не був останок,

Щоб хліб родивсь, щоб не було́ пожежі,

Щоб МИР прийшов не в снах. Це так бентежно.

А син десь там… Десь там…на полі бо́ю,

І платять там найвищою ціною,

В розмові маму він щораз втішає,

Бо мама вдома із війни чекає.

Він не боїться – в серці має волю,

Стоїть за край, за маму і за долю,

І крок – як грім, а правда – наче зброя,

Він – син землі, він – вартовий героїв.

ВКРАЇНА буде, як вогонь і ро́си,

Її не знищить танк і чорні ко́си,

Ще й проросте крізь згарища й руїни,

Бо кров у ній, і пісня, й солов’їна.

12.11.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025

ID: 1051349