Гора Голгофа

Гора Голгофа, день, пітьма,

Все полонила темнота.

Сонце проміння заховало,

Коли Ісуса розпинали.

                                          Ридала грішная земля,

                                          Струмками кровяна роса,

                                          Краплинами з лиця стікала,

                                          Й Ісуса рани обмивала.

Земля померлих віддала,

У землетрусі затряслася.

Коли у неї хрест вбивали,

Як Бога-Сина розпинали

                                              Вселена зранено ридала,

                                              Що Бога люди не прийняли

                                              Які Йому хвалу співали,

                                              Тепер, мов вбивця розіпляли

Й ридала зранена Марія,

Коло хреста безсило мліла.

Своє улюблене Дитя,

На свої рученьки взяла

                                           Плаче Пречиста і ридає,

                                           Й гора Голгофа памятає

                                           Ридання матері за Сином,

                                           Що рятував життя людині.

Тій, що розпяла на хресті 

Її Дитя,святе, невинне.

Сім мечів болю пройняли,

Дівиче серце, материнне

                                               О скільки горя, сліз, журби

                                               Було у вигляді Марії

                                               Коли Ісуса до землі,

                                               У гріб спустошений зложили.

Ридала Два Пресвята

І в Бога помочі просила.

Прошу Тебе, не залиши,

Молю й благаю, дай же сили

                                                      Ридала зранена земля,

                                                      Обмила в крові Бога-Сина

                                                      Тепер очищена й свята,

                                                      Бо в ній спочив Бог і людина.

Й плачуть святії небеса,

Що куплена святою Кровю

Ісуса,Спаса І Творця,

Пішов на хрест за нас з тобою.

                                                         Щоб проживали у раю,

                                                         Й лихеє пекло обминали.

                                                         Щоби по смерті в небесах

                                                         З Христом воскреслим проживають

                                                  Ісуса хресна жертва.

Вже зрада близько,біль німа.

Ісуса сердце прошиває.

Вже хитрий й підлий сатана,

На його душу зазіхає.

                                        І на Вечері Кров з вина

                                        Свою Апостолам вручає.

                                        Хліб стане Тілом у Христа,

                                        Він Сам Собою причащає.

Печаль в душі і влада зла

У серце Юди заповзає

Примарою смертей гріха,

Чомусь його не налякає

                                             Він задля власного длбра

                                             Христа на муки відсилає

                                             Йому б монети з  серебра,

                                             Господь нехай собі вмирає

У Гетсиманьському саду

Христос в агонії згорає.

Й свою молитву золоту

До Бога-Батька відсилає

                                             Щоби він відвернув біду

                                             Серце від жаху завмирає

                                             Та волю сповню Я Твою

                                              Роби усе, як Ти Бажаєш

Вже чую варту я лиху

Вже вояки мене шукають.

Я знаю на хресті помру,

Гріхи людські мене вбивають.

                                                        Себе без бою віддаю

                                                        В їхні гидкії, злобні руки

                                                        Я знаю душеньку свою

                                                        Віддам Я за людей на муки

Вже полонили і ведуть

Мене у царськії палати.

Щоб обвинили Мене тут

В тюремному кинули кімнату

                                                      Щоби пятнадцять я тортур

                                                      Терпів, не дали Мені спати.

                                                       Лиш чув один тюремний мур,

                                                      Як Мене буду катувати.

За добре діло, і за мир

Хреста вже мають майструвати

Немов ягня в жертовний пир,

Мене на хрест ведуть вмирати.

                                                          Юрба,немов гріховний вир

                                                          Мене настроєна вбивати.

                                                          Хреста принесли вже у двір,

                                                          Щоби потім на нім розпяти

Чую образу людських слів,

Мене пинають вбік ногою

Я є їхніх лікував синів

Вони ж у змові сатаною

                                            Мов на морозі злих вітрів,

                                            Душа окутана ганьбою.

                                            Прозріння дарувати хотів,

                                            А буду вбитий їх рукою.

Прошу Тебе, щоб їх простив

Катів моїх, прошу з мольбою.

Гріхи впадуть до твоїх ніг

Обмию серденько любовю

                                                   Я Твою волю учинив,

                                                   Людей обмив своєю кровю

                                                   Гріх з  болем до хроеста прибив

                                                   Їх душі воскресив любовю