Гори, Ялинко!

Гори, Ялинко! Буде він Новим!

Знов на життя новий відкриє погляд...

І мрії оживуть разом із ним...

А про минуле залишиться спогад.

Що змінить щось на краще він - не факт.

Та вже не повернути ті надії...

І знову б'ються всі серця у такт,

Майбутнє опускається під вії...

Вже північ на годиннику тремтить,

Як жити - знов дарує нам підказку.

Гори, Ялинко, в цю чудову мить

І, вкотре, відчини нам двері в казку.

© Євгенія Солод, 2013