Горіхові очі

(для того, хто ніколи не бачив свого батька)

Щоранку твій тато підходить до вікна,

і за мить пробігає по стежці очима.

Йому досі болить, але колись це мине́ –

він виглядає мене.

. . . . . . . . . . .

Того ранку вдома була інакша тиша.

Ти дивився горіховими оченятами на тата,

який стояв біля вікна, і читав листа,

від когось невідомого.

Читав про те, що мене давно вже нема –

не стало раніше, ніж він народився …

Твій тато дивився на стежку у вікні,

і плакали його–мої горіхові очі.