Горобець і Горобчиха

Впала з неба крихта дива, -

Й Горобчиха вже щаслива.

Дні і ночі все не спить,

Щось під носик цвіріньчить.

Справа в тім, що у дворі,

У зимовій цій порі, -

Появився красень Птах

В гороб'ячих чобітках.

Ожило все у саду,

Все кипить, все до ладу.

Править тут лише Любов.

Горобчиха в Щасті знов.

Все тут те і все тут так!

Справа лише в чобітках.

У них розмір замалий,

Й танець щастя цей не мій.

Дав Господь ці дні мені,

Щоб горіла я в огні.

Щоб пізнала я Любов,

Із життя, а не з розмов,

І рознесла вістку цю

Кожній Квітці й Вітерцю,

Що Любов - це вільний Птах

У весняних чобітках!

***