Господи, чи чуєш ти мене?

Господи, чи чуєш ти мене?

Чи бачиш ти крізь темряву наш біль?

Чи відчуваєш ти той відчай між смертей?

Чи спинеш ти величну Горе-тінь?

Бо я втрачаю віру день за днем.

У кожній новині безмежний страх та сльози.

Кожного дня "загинуло (стільки) дітей",

Кожної ночі лунають ті криваві грози.

Той тихий страх. Смерть ходить надто поруч.

Вона неначе зростом до небес.

І скільки бігти ще? Скільки тікати з дому?

Скільки ще буде тих кривавих мес?

Господи. Чи буду я ще вільна?

Чи буду я без люті, ярості та болю?

Чи буду я колись тиха та спокійна дивитися на те,

 Як спить моя дитина?